Незламність

Про обстріли, перебування в укриттях, вимкнення електрики

Третя світова

Ну, блекаути. Вони траплялися, бо москалі стріляли по електростанціях, через що вимикалося світло на певний час. ДТЕК потім зробив розклади вимкнень, які тривали певний час. Але зараз не про вимкнення світла, а про сам блекаут.

Це сталося десь восени або на початку зими 2022 року. Тоді мій тато був у відрядженні, і ми з мамою залишалися самі. Коли вирубили світло, не було ні зв’язку, ні взагалі нічого. Я ходив по вулиці, а там лише темрява.

Ми їздили в "Лавіну", де запускали генератор, і там ми могли хоча б написати, що все добре. Причому в той час ми якраз мали урок, на якому писали есеї. І саме тоді, в "Лавіні", під час блекауту, я писав свій есей, де намагався передбачити Третю світову.

Переказувати його не буду (можете почитати за посиланням), але головне, що я не бажаю її початку. У своєму есеї я це теж згадав. Тож хай війни не починаються, а закінчуються, і хай москалі всі подохнуть. Слава Україні!

Ростик

Гімн

 

Генератор

Ця історія сталася за два тижні до Різдва. Я жив у будинку та навчався онлайн. Тато вирішив підстрахуватися на випадок блекаутів і купив генератор.

Одного разу я сидів за комп’ютером, і раптом усе згасло. Ніби сірник, який запалили, а він потух. Це був генератор, який виявився значно потужнішим, ніж мав бути. Але з’ясувалося, що проблема була навіть серйознішою, ніж просто блекаут.

По-перше, надворі була зима. По-друге, наш газовий котел, який обігрівав воду й опалював будинок, зламався. І, як виявилося пізніше, блок живлення мого комп’ютера теж перестав працювати, але тоді це було не найважливішим.

Будинок ставав дедалі холоднішим, а тато — усе похмурішим. Ми швидко зібрали речі та поїхали до бабусі. У неї теж не було світла, але наша ситуація була ще гіршою.

Ми прожили у бабусі два з половиною тижні, відсвяткували Різдво, і коли котел нарешті полагодили, повернулися додому.

Я дуже радий, що все закінчилося добре.

Ян

Спорт

З самого дитинства я займалася спортом: спочатку художньою гімнастикою, а потім повітряною гімнастикою. З початком війни стало складніше займатися улюбленою справою, але без спорту я не можу.

Цієї зими було ще важче. Ми тренувалися в темряві через відсутність світла та без опалення. Чесно кажучи, було дуже холодно, але спорт вимагає наполегливості, незалежно від умов.

Зараз я перейшла на кінний спорт і з радістю тренуюся разом із українськими кіньми.

Тіна